НЕХАЙ ДУША СПІВАЄ

НЕХАЙ  ДУША  СПІВАЄ

Нехай  душа  співає  без  упину,
Й  та  пісня  лине  у  світи,  у  даль,
Нехай  шука  для  радості  зернину,
А  му́зику  заграє  хай  скрипаль.

Нехай  душа  співає  і  не  плаче,
А  спориші  ́у  ній  хай  не  ростуть,
І  чорний  ворон  хай  у  лісі  кряче,
Та  й  тугу  хай  вітри  десь  віднесу́ть.

Нехай  душа  співає  і  радіє,
Хай  відійде́  від  неї  вся  печаль,
На  краще  хай  надія  все  жеврі́є,
Падінь  нехай  не  знає  і  проваль.

Нехай  душа  співає  стоголоссям,
І  співу  щоб  упину  не  було́,
Бажання  хай  сплітаються  в  колосся,
Ключем  хай  б’є  живильне  джерело.

Нехай  душа  співа,  про  що  захоче,
Той  спів  спинити,  щоб  ніхто  не  бравсь,
Душа  –  вона,  створіння  це  жіноче,
Щоб  розум  в  тую  душу  закохавсь.

Нехай  душа  співає  і  чарує,
Як  треба,  то  накине  хай  вуаль,
Хай  шепіт  сво́го  серця  за́вжди  чує,
Й  до  неї  хай  не  зна  дороги  жаль.

Нехай  душа  співа  й  не  знає  втоми,
Щоб  їй  не  був  знайомий  зовсім  біль,
А  пам’ять  хай  гортає  їй  альбоми,
Й  ніко́ли  щоб  не  сипали  їй  сіль.

04.03.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР