Дракони

Дракони,  дракони
Вісники  Армагедону.
Сліпці,  смерті  бійці,
Коса  у  руці.

Дракони,  дракони
Вісники  Армагедону.
Небо  небесне  в  полоні,
Чорні,  причорні  дракони.

Мало,  мало
Мало  всім  дронів,
Соколи  та  дракони,
В  броні  на  землі  мілліони.

Дракони,  дракони
Вісники  Армагедону.
Грому,  по  більше  грому.
Досить,  досить  погрому.

Сліпці  з  адським  мечем  у  руці.
Дракони,  дракони
Вісники  Армагедону.
В  небі  гремлять  люті  громи.

В  бій  ідуть  мілліони.
Грому,  небесного  грому.
В  бій  ідуть  мілліони.
Бути  лиш  лиху  страшному.

Навіть  без  зброї  воюють,
Глухонімі  грім  цей  чують.
До  чого  всі  докатились,
В  ходячих  мерців  ви  ж  втілились.

Скажіть  невже  то  є  люди,
Вбивають,  вбивають  же  всюди.
Дракони,  дракони,  дракони...
Вісники  Армагедону.


[b]Правди  не  варто  шукати,  легко  в  житті  лиш  втрачати.[/b]

Правду  простіше  не  знати,
Правду  важче  прийняти.
Рано  чи  пізно  вона    відкривається.
Хочеш,  не  хочеш  це  відбувається.

Завжди  ж  обманемо  тільки  себе,
Рано  чи  пізно  зерно  ж  проросте.
Кожен  в  воді  побачить  себе,
Умка  медведик  в  кожному  є.

Чому  ж  бо  скажіть  ми  дурим  себе?
Рано  чи  піздно  білизна  ж  спливе.
Правди  не  хочемо  знати,
Правду  нам  важко  прийняти.

[b]Ритуали[/b]

На  землі,
На  воді
Ритуали  купальські
Нині  не  ті.
В  небі  папороть  цвіте,
Наші  предки  знали  це.
Пливуть  свічки  по  воді,
Зорі  ясні  на  гіллі,
Радість  ходить  по  землі.
Світло  брами  відкриває
Та  в  портали  нас  впускає.
Повний  місяць  силу  має,
А  вогонь  усіх  єднає.

[b]Фитиль[/b]

Мир  огромен,
Дороги  закрыты,
Судьбы  людей
Жестоко  разбиты,
Точат  живое
Всюду  термиты.
Вся  Украина
На  динамите.

[b]To  trudne[/b]

Łatwiej  jest  nie  znać  prawdy,
Prawda  jest  trudniejsza  do  zaakceptowania.
Prędzej  czy  później  zostaje  ujawniona.
Czy  nam  się  to  podoba  czy  nie,  to  się  dzieje.

Zawsze  będziemy  oszukiwać  tylko  siebie,
Prędzej  czy  później  ziarno  wykiełkuje.
Każdy  zobaczy  siebie  w  wodzie,
Każdy  ma  w  sobie  małego  niedźwiedzia.

Dlaczego  wciąż  oszukujemy  samych  siebie?
Prędzej  czy  później  wyjdzie  pranie.
Nie  chcemy  znać  prawdy,
To  trudne,  trudne  do  zaakceptowania.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2023
автор: oreol