Кой Но Йокан

Не  кажи  мені  «так!»
Я  лиш  твого  жовтневого  неба
травневий  закоханий  птах.

Рік  війни.  Блокпости.  Аусвайс.
Твоя  шкіра  мені  оверсайз
геть  у  всіх  українських  містах.

Клятий  Кой  Но  Йокан!
Так  і  хочеться  в  небо  пірнути,
гайнувши  враз  через  паркан,

чи  обрізать  останній  бузок
там,  де  вхід  у  посольство
улюблених  твоїх  книжок.

Наш  вогонь  —  генератори  рим,
нам  броня  —  псевдонім.
Хай  вертається  швидше  додому  твій  дім.

Не  кажи  мені  «так!»
Прочитай  мене  на  ніч  натомість
очима  заплющеними  по  складах,

ти,  жовтневе  усміхнене  небо
в  травневих
садах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2023
автор: Артем Падалкін