Сліпий дощик проливсь косяком,
Умивав день від пилу сердечно.
В небі сонце ясніло теплом,
Що було так землиці доречно.
Все живе підставляло дощу
Молоденькі листки із квітками.
Утішалась весна рандеву -
Медоносній духмяності пряній.
Й клин озимих ловив дукачі,
Що блищали на стеблах прозоро.
Будуть смачні пектися млинці,
Як проллється зерно неозоро.
Бо у житниці сила життя
І в гармонії сили природи.
І в майбутнє біжить та стезя -
По котрій йдуть вперед не заброди.
13.05.23
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2023
автор: Валентина Ланевич