Минає час,
і зорі світять в наше джерело - світлицю.
Минає час,
дивлюся, в місяця сиве чоло,
втирає він зіниці.
Бистра вода несе зими печаль,
ламає кригу, почуття далекі не втопити.
Не бачились з тобою десятиріччя... Жаль.
Але ж мою любов не загасити.
Безмежна щирість лютого - бурхлива мить,
яка ж вона солона та коротка,
Дивлюся в джерело - ясна зоря горить,
Чорнява річечка в горах солодка.
2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2023
автор: Плющ