Хай жевріють словами вірша
серцеві ритми почуттів.
Не вір нікому, ти негрішна,
у цьому грішному житті.
Іще засяє кольорами
твоє буденно-сіре тло,
загояться душевні рани,
зростеться зламане крило.
І ти злетиш у чисте небо,
де стежкою – Чумацький шлях,
де солов’їний лине щебет,
де – я кохаю – на устах.
Чекай його на перепутті,
так, як умієш тільки ти.
Назад нічого не вернути.
Він точно знає куди йти.
14.05.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2023
автор: Микола Соболь