Роки́, думки́ і вчинки - все не те:
горів, палав, палив, то тлів, то тух;
вистави, драми, цирк і варʼєте -
забив, забув про те, що дав Пастух.
Жахав, журився, жалив і жеврів,
топив, тонув і танув, був металом,
світив, святим світився, та не грів!
Стояв стоїчно... та мене не стало...
Чому промерз, завмер і скамʼянів,
прогнив, усох і вицвівши протрух
й об шати білосніжні повстяні
я витер ноги там, де спав Пастух?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2023
автор: К0ВАЛЬ