Президенту.

Вдивляюсь  в  очі  стомлені  війною.
Де  сили  і  наснагу  ти  береш?
Не  втік,не  заховавсь  десь  за  кордоном.
Під  обстрілами  з  нами  ти  живеш.

Я  знала  ще  заздалегідь,що  будеш
ти  Президентом  в  рідній  стороні.
Ніякі  інші  любі  претенденти
не  стануть  на  заваді  в  боротьбі.

Видіння  це  було  мені  від  Бога.
В  майбутньому  чекала  нас  війна.
Щурі  би  повтікали  з  пароплава.
Хто  б  став  на  захист  світла  і  добра?

Тягар  тяжкий  несеш.Бо  люди  різні.
До  кожного  підхід  треба  знайти.
Просити  зброю.Заглядати  в  вічі.
Бо  на  терезах  дні  лежать  страшні.

Нас  на  хрестах  всіх  розпинає  ворог.
Мов  сарана  все  знищує  живе.
Пітьма  не  вічна.Скоро  день  настане.
І  сонце  нам  на  Заході  зійде.

Мій  Президент,ми  пройдемо  цей  шлях.
Очистимось  від  зрадників,зневіри.
А  наші  вороги  нехай  тремтять.
Бо  в  тобі  кров  царя.Царя  Давида.

Нехай  як  Соломону  Господь  дарує  мудрість.
Най  розум  не  затьмарить  гордині  чорний  біс.
Нехай  душі  богатство  зростає,процвітає.
І  милість  Божа  від  спокус  в  житті  оберігає.

Мій  хлопчику,в  сини  мені  годишся.
Перемагай  зневагу  ворогів.
Далеких,близьких...Хай  вони  бояться.
А  ти  до  перемоги  нас  веди.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2023
автор: кацмазонка