Я був і в пеклі, і в полоні:
В полоні - зліший сатана.
Лежиш, холодний, на бетоні,
Дрижить відлуннями стіна.
Когось - на допит у катівню,
Когось - у карцер без води.
Худі солдати бродять тінню,
Не залишаючи сліди.
Ворожий гімн на смак, як вата -
Комком у горлі застряє.
Засохла кров на ржавих гратах,
В кутку нога чиясь гниє.
Я був і вдома, і на фронті:
На фронті замість батька Бог,
І він при будь-якій погоді
Говорить: "Ти не сам - ми вдвох".
Комусь в окопи прилітає,
Комусь в атаку завтра йти.
Там хлопців лікар залатає,
Не залишаючи сліди.
Там небо з полем, наче прапор.
Життя - натягнута струна.
Єдиний дім - військовий табір,
А замість матері - війна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2023
автор: Orlovsky