Цвіте бузок. Я закриваю очі.
Очима не вловити аромат.
Тут нотки трав розкриються в жіночні.
Від щастя оп'янів весняний сад.
Бузок цвіте. Маленьке ніжне диво.
Не треба обривати. Не ламай.
Нехай собі росте. Бо то ж красиво:
Так ніби по землі пройшовся рай.
І я пройдусь під руку з ніжним травнем.
Торкнусь легенько ранньої роси.
Ти скільки не мудруй, та бездоганним
Лише природа тішить вже віки.
15.05.2023
Наталія Петренко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2023
автор: Наталія Волинська