Півсотні днів…

Півсотні  днів…

Півсотні  днів,  ночей  і  ранків
Немає  спокою  у  нас...
Немає  зовсім  тих  світанків,
Що  ми  стрічали  в  мирний  час...

Ну,  що  зробили  ми  погане,  
Що  ворог  нам  життя  зламав?
Чим  наші  діти  завинили,
Що  він  дитинство  їхнє  вкрав???

Діти  росли!  Ми  працювали!
Раділи  кожному  ми  дню...
Тепер  же,  ворог  той,  триклятий
Країну  знищує  мою...

Немає  слів,  щоб  описати
Що  відчувають  наші  люди,
Бо  "міротворєц"  той  проклятий
Впевнений  -  "так  лучшє  будєт"...

Якби  ти  згинув  -  як  з'явився!!!
Якби  ти  зник  -  як  й  не  було!!!
Ми  впевнені  від  тебе  тільки
Війна,  розруха,  біда,  зло...

Тебе  ми,  гада,  переможем!
Тебе  здолаємо!  Зітрем!
Країну  нашу  ми  відродим!
І  знову!  ЗНОВУ  ЗАЖИВЕМ!!!

14.04.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2023
автор: Любов Вечірко