На світанку парує земля,
Туман сизий клубочиться вгору.
У гаю чутно спів солов’я,
В саду сойка вливає мінору.
Щось висвистує шпак на гіллі,
В небі ластівка щиро щебече.
Сонця диск рожевіє в імлі,
Дятел стуком своє усім рече.
Горобина убралася в цвіт,
Мов дівчина у вельоні білім.
І нарциси кивають: "Привіт!"
На осонні стоять пишнотілі.
Пломеніє голівками мак,
Від бузку аромат йде дурманний.
Джміль гугнявить, вподобавши смак,
Польового нектару тюльпанів.
Розливаються пахощі скрізь,
Де хвилюється квітів бездоння.
Плине час, залишаючи зріз,
Неповторності мить міжсезоння.
16.05.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2023
автор: Валентина Ланевич