Я плачу від правди..
що тисне на груди..
..я плачу від болю..
що нам довелось
прожити життям і
таки не зламатись..
..бо ми є незламні..
..Ми Київська Русь..
..нам Пращури землю
заповідали..і вчили нас
вільними бути завжди..
..ми є українці..
..і дух наш із сталі..
..ми ворога знищим сліди..
..Не лізь до нас в хату,
прокляте створіння..
..ти вий на своїх болотах..
..ми волю здобули
й зхоронимо орків
..на всіх під'їзних шляхах..
..і миром розквітне моя Україна..
..і щастям вона заспіва..
..і будем вклонятись Герою щоднини..
..бо він нам життя зберігав..
..бо він рятував нас у тяжкі години..
..він соколом в небо здіймавсь..
..він з полум'я миттю виносив дитину..
..він Неньку й нарід рятував..
..Так спогади й думи
висушують сльози..
..гартують і нерв твій, і дух..
..ти є українець!!..ти чуєш як тепло
сприймає слова ці твій слух..
/Леман/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983421
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2023
автор: LEMAN