Гримить оркестр безладно п’яний,
І сяють люстри золоті,
Смички метляються, в повітрі
Мигтять кружальця конфетті.
Злітають ніжки у канкані
Із під розхристаних спідниць,
З корсетів груди випадають
Під рев захоплених п’яниць.
Стікає з потом грим дешевий,
Картонні купідони – в літ,
Мазня вульгарних декорацій
Гулякам затуляє світ.
Розбиті клавіші роялю
Тримають знов і знов удар,
Й вино, розмазане по кришці,
І піаніста перегар.
На ешафот ведуть конвойні –
Актор стрункий, мов кипарис,
Й лунають зойки непристойні
З гримерок вар’єте актрис.
Стріляє бутафорська зброя,
І крешуть шпаги і мечі,
Димить гашиш, і херес ллється,
І аплодують глядачі.
І сіра публіка не зводить
З підмостків і захваті очей,
І кожен мріє теж на сцену
Потрапити в одну з ночей.
А картярі і білетери
В роззяв з потертих сюртуків
Тим часом спритно витягають
Останні купки мідяків…
Завітайте до нашого вар'єте!
Хоча чекайте... ми всі вже тут!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983425
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2023
автор: МАКСИМ САЛЬВА