Я не вірю у смерть.
Я чекаю на тебе удома.
Із полону чи з пекла
приїдь, прилітай, повернись.
Я знайду літака,
гвинтокрила, змайструю порома -
Тільки витримай, брате,
скискаючи зуби, держись.
Не назавжди війна.
Не навік засинати в окопах,
Малювати обличчя
коханих на змерзлім піску,
Підриватись на клятих
розтяжках, на мінах і бомбах,
І дивитись на небо
очима віддінку бузку.
Я не вірю у смерть.
Я тебе виглядаю у вікна,
І, лягаючи спать,
прислухаюсь до скрипу дверей,
Бо надія жива:
не змарніє, не згасне, не зникне.
Ти - у променях сонця
і в мороку чорних тіней.
Не назавжди війна.
Не приносьте мені похоронок:
На поріг не пущу,
розірву, підпалю прокляну!
Повертайся додому.
Хай світло розчинить цей морок,
А тепло перемоги
розтопить холодну війну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2023
автор: Orlovsky