ГОРІТИ У ПЕКЛІ

ГОРІТИ  У  ПЕКЛІ

Горіти  у  пеклі  р@schиsт@м  прокля́тим,
Конати  потворам  усіх  поколінь,
За  те,  що  наважились  нас  убивати…
Наплодив  хто  стільки  цих  диких  створінь?

Горіти  у  пеклі  й  не  знати  споко́ю,
За  нашу  невинну  пролитую  кров,
За  те,  що  високою  платим  ціною,
За  знищення  наших  будинків  й  церков.

Варитись  потворам  в  котлі  із  смолою
За  наших  героїв,  що  в  землю  лягли,
Віками  не  знати  ніде́  їм  споко́ю
За  те,  що  на  землю  святу  посягли.

Горіти  у  пеклі  до  тла  всім  ординцям
За  те,  що    війною  ця  нечисть  прийшла,
За  все,  що  зробили  вони  українцям,
За  те,  що  біда  Україну  знайшла.

Горіти  у  пеклі  і  скону  не  мати,
На  со́бі  орді  наше  горе  пізнать,
За  те,  що  взяли́ся  усе  спопеляти,
Віками  за  нас  у  безодні  страждать.

Горіти  цим  нелюдам,  в  пеклі  горіти,
Лиш  в  пе́кло  дорога  потворам  з  руsні.
А  нас  ця  війна  буде  за́вжди  боліти,
І  бути  в  нас  МИРУ,  як  бути  весні.

05.05.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР