Пісочний годинник.
Сиплеться пісок,
Лічаться години.
Та мріється бажання від зірок,
Іще любов коханої людини;
Очей чаклунство морочіння
І жменями зірковість почуттів!
Пісок летить, до низу точиться,
Ще мить і вечір прилетів.
Кладу для тебе біля ліжка
У склянці розу, півонію, бузок.
І грає по воді вже місячна доріжка,
Зійшлися губи, як на посошок.
Лунає в тиші:"Я кохаю".
І ірки за місяцем біжать.
Пісковий я годинник розвертаю,
Щоб щастя миттям не минать!
18.05.23.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2023
автор: Романьков