(Аудіоспектакль «Расмус-волоцюга»)
Прозорий світанок свій шлях починає
Над морем, спокійним, як скло,
І сонячні промені першим стрічає
Покинуте кимось село.
І голос людський більше тут не лунає,
Не квохкають кури, не гавкають пси,
Давно вже ніяка нога не ступає
В найближчі поля і найближчі ліси.
Хатинки сіренькі, як сироти бідні,
Порожніми вікнами мовлять без слів,
Їх двері скрипучі хитаються вітром,
Димок не іде з коминів.
На вуличках тихих не бавляться діти,
І з теплих країв не летять журавлі,
Покинуті села розкидані світом,
Як рани болючі на тілі землі.
2020
Пісня
https://www.facebook.com/shevalviv/videos/255176833650761
Аудіоспектакль «Расмус-волоцюга»
https://www.youtube.com/watch?v=3Kxze1doNZo
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2023
автор: Олександр Шевченко