Наважся

Якщо  б  нами  завжди  керували  загальновизнані  сенси  
Багато  взаємно  потрібних  ніколи  б  тоді  не  зустрілися
Ріки  душ  живих  ,  але  змерзших,  ніколи  б  не  скресли
І  жодна  мрія,  жодна  ідея
не  набула    достатньої  стиглості

Все  найдивніше,  найщиріше  і  навіть  безсмертне
Просто  повільно  затихло,  не  маючи  змоги  початися
Сміливу  думку,  напис,  малюнок  змусили  б  стерти
Не  мав  би  продвження  біль,
крізь  який
проростає  краса

Не  було  б  майже  нічого,нічого,  що  зараз  радує  очі
І  деякі  з  нас  навіть  не  народилися
Застигло  б  серце,  що  зараз  коханням  тріпоче,
Практичні  роздуми  вбили  б
жагу  добра  
і  справедливості

Не  було  б  відчайдух,  подвигів,  наших  героїв
Які  живуть  у  вимірі,    що  недосяжний  для  зрадників
Тож  жоден  народ  не  звільнився      без  крові  
Все  б  завмерло,  стишилось,  
урок  не  засвоївши  страдницький

Та  ти  ж  знаєш,  що  буденність  не  переможе  ніколи
Хоча  б  тому,  що  світ  тримається  рухомою  рівновагою
Статичне  не  спинить  рух  свободної  волі
І  звичне
ніколи  
ніколи  
для  нас
не  стане
 звитягами

Прогрес-  це  історія  викликів  й  винятків
І,  попри  вдячність  живильному  простору
Цей  світ  був  би  занадто  сірим  й  слабким
І  жодна  країна,жодна  людина
не  стали  б  цільними,
не  стали  б    дорослими

Тож  і  ти  не  бійся  прийняти  рішення,
Не  бійся  бути  зараз  і  тут  вразливим  й  нескореним
Дивись  уперед,  не  думай  про  те,що  залишено
Цей  світ  сміливцями    і  для  сміливих
колись  
і  надовго
в  любові
з  натхненням  
створений
   
©Олена  Зінченко  18.05.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2023
автор: Zinthenko Olena