женщина лежавшая на столе
цвета дневной луны
женщина лежавшая в окне
в монохромных витражных колготках
женщина воскресла
и продала билеты на электричку
чего только не сделаешь
чтобы вас больше не видели
на станции Здолбунов
чтобы можно было выглядывать
в распахнутые окна
чтобы волосы безнадёжно боролись с ветром
чтобы видеть как в деревьях вечерних
невидимый пикальщик-птах
рассекает пением своим
ожерелья колёсного звука
2020
(Перевод с украинского)
Оригинал:
ЩОБ ВАС БІЛЬШЕ НЕ БАЧИЛИ
жінка яка лежала на столі
кольору денного місяця
жінка яка лежала у вікні
в монохромних вітражних колготках
жінка воскресла
і продала квитки на електричку
чого тільки не зробиш
щоб вас більше не бачили
на станції Здолбунів
щоб можна було визирати
в розчахнуті вікна
щоб волосся без надії боролося з вітром
щоб бачити як у деревах вечірніх
невидимий пташок-пікальник
розтинає співом своїм
намиста колісного звуку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983616
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 18.05.2023
автор: Станислав Бельский