ОРДА НАМ НЕБО ВИШИВАЛА

ОРДА  НАМ  НЕБО  ВИШИВАЛА

Орда  нам  небо  вишивала
По  всій  Вкраїні  цілу  ніч,
З  Днем  Вишиванки  нас  «вітала»,
«Вітання»  слала  навсібіч.

До  нас  летіли  ті  «дарунки»,
Щоразу  був  гучним  приліт,
Стелились  в  небі  візерунки,
Які  страшний  лишають  слід.

Вони  і  хрестиком  і  гладдю,
Низинкою,  та  ще  й  стібком…
Нам  не  поміряти  їх  п’яддю  –  
Все  небо  вишите  цілком.

Те  «вишиття»  для  нас  огидне,
Воно  приносить  горе  й  біль,
Лиш  ворогам  це  не  набридне,
Бо  Україна  –  їхня  ціль.

Страшні  узори  вишивали,
Ракети  замість  голки  в  них,
На  «нитці»  ще  й  вузли  в’язали,
Щоб  заподіять  більше  лих.

У  нас  є  сво́я  вишиванка,
У  нас  є  сво́є  вишиття,
Але  ординська  та  бляшанка
Все  забира  чиє́сь  життя.

18.05.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2023
ID:  983622

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР