…відпускаєш мене
за окреслені межі води.
Розгортаєш мене, мов сувій із гіркою травою.
Адже так не буває, щоб впали на серце сліди
некерованим медом,
масандрою чи ворожбою.
…врешті, так не будЕ.
На полотнах осінніх заграв
простягаєш мені між долонь помаранчеві груші.
Проникаю сюди з потаємних прозорих дзеркал.
Ти заварюєш чай. Ти скануєш
наскрізь мою душу.
…що пробачиш мені?
( максимально напружую слух)
Не готичні сніги – пелюстки яблуневого цвіту –
все, що маємо ми. Лиш одним темним полум’ям губ
випікаєш тавро – не від світу цього…
не від світу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2023
автор: гостя