Ніч-майстерниця омани
Підняла вуаль туману.
Шепотіла, ворожила,
Тихо листям ворушила.
Приховала сни і тіні,
Кольори яскраво-сині,
Білі зорі, гілля чорне…
Скрізь все ніби ілюзорне:
Силуети таємничі
(Таємниця ночі личить),
Плями світла, шурхіт сонний…
Вдалині все наче тоне
У чаклунських сивих хвилях.
В млі вуалі потайливій
Іноді лиш виринало
Ліхтарів дорожніх гало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2023
автор: Емма Конвалiя