Cтупила обережно на віршів покоси.
Сійнула у надії жменьку слів.
Жвавенько налетіли джмелі, оси
Розвідать, хто тут сіяти посмів?
Одні із обережністю вітали,
А інші радо тріпали крилом.
Оса над полем пряла ритуали
І чаклувала над посіяним зерном:
- Насіння твоє має добру схожість.
Мабуть, в отаву віршів проросте,
Та щоб закутать все у загадковість,
Вмочити в мед потрібно все оте.
І хто сказав, що флером накривати
Потрібно те зерно, що у землі,
Аби воно могло в вірші зростати,
Бо так хотілось дивній тій осі?
Chara Vinna
22.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2023
автор: Chara Vinna