Пішли щасливі миті у минуле,
Ми не зазнали, що таке війна.
Про вітчизняну у дитинстві чули,
Наші діди поклали в ній життя.
Та і батьки всю радість не пізнали,
В післявоєнні та тяжкі часи.
Поневірянь і голод скуштували,
Виживали, та все ж перемогли.
Із попелу підня́ли Україну,
Набралась сил, розквітнути змогла.
Велику славу здобула і ціну,
Мала могутність й цілісність вона.
Якби не знали ми таких сусідів,
З давен у котрих ненависть зросла.
Не бачити їм щастя всім довіку,
Війну наставила нам зла русня.
Пропаща доля злодіїв чекає,
Стільки смертей, без міри є біди.
Ми Україну нашу прославляєм,
Із нею ми повік і назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2023
автор: Валентина Ярошенко