А місто спить, одягнуте туманом,
черговий раз лунає спів пташок,
таємно нас цілує новий ранок
росою, наче перли з бульбашок.
Магічна тиша подихом чарує,
зароджує життя на новий день.
Над ставом біла димка знов парує,
яка співає пошепки пісень.
І місто поступово, щохвилини
з пробудженням губами шелестить,
бузок, каштани, білий цвіт калини
по-сонному, казково гомонить.
Ранкова тиша одягнулась в сонце.
Туман зійшов, передає привіт,
він розгорнув з турботою долонці,
поцілував життя на новий звіт...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2023
автор: Lumen74