(Дії Святих Апостолів 2:1-12)
Коли День П’ятдесятниці почався,
були всі учні разом, як і треба,
зненацька звідкись сильний шум піднявся,
і ніби буря налетіла з неба,
та й переповнила явлінням дивини
весь дім той, де молилися вони!
З’явилися язики їм раптово –
поділені, неначе вогняні,
й по одному осіли пречудово
на кожному з Апостолів вони,
і Ті заговорили зразу новими
чужими, незнайомими Їм мовами.
І говорили так природно, вміло,
що люди різних мов все розуміли –
з народів усіляких, звідусюди,
і то було для них велике чудо!
(налякані були всі й дивувалися,
бо не могли збагнути, що ж то сталося)...
* * *
Ось так, у Світлий День Великий тий
зійшов на Церкву Божу Дух Святий
і з того часу Він горить у млі
на дітях Божих по усій Землі!
Сьогодні ти – нащадок тих подій,
тож – веселися в дусі і радій!
2017 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983755
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2023
автор: Palitra