Безіменна тобі,
як вітер,
що стокрило
роздмухує жар.
Хоч волію
щодня світити
цього мало,
це крихти,
на жаль…
Що життя?
це каштан в веретенах,
Мов метеликів
рій кружля.
Доки небо
на твоїх раменах,
доти вишита цвітом земля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2023
автор: Окрилена