Слід

Не  наслухаюся  стоголосся
У  пробудженні  юного  літа,
Де  проміння  ажурно  сплелося
Поміж  гілок  оновлене  сито.

Ще  прозорі  у  листя  долоні
Загрубіють  від  сонця  і  вітру,
І  примусить  безжальне  осоння
Щільно  зімкнутій  тіні  радіти.

Та  сьогодні  у  розпалі  травня
День  погожий  так  м'яко  розлився,
І  кульбабову  розсип  недавню
Піднімає,  як  слід  янголиці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2023
автор: Lesya Lesya