залиш мене травень травою в собі
на межі
холодів і задухи
/закуй у купаву налиту отавою
в лати від літа ножів/
світлі полотна душі
вкрий від пожежі росавою
всип мене дикими квітами
твоїх садів
/лише́ не на груди/
тчи пелюстками олії мазками
знаними тільки тобі
спокоєм кіл на воді
лю́ляй до зим колосками
не здуй мене подихом вітру свого
як прах
померлого згарища
узами плоті в твому́ живоплоті
де чистить пірʼя птах
звʼяжи у твоїх сітя́х
/а літо залишим на потім/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2023
автор: К0ВАЛЬ