* * *
Гніді у долі скакуни,
З дитинства несете нас вперто,
З начал яскраво без вини –
В світанки радісно й відверто.
Трояндою навстріч серця,
До друзів цвітом яблуневим;
Росточок неба удальця,
Ще засекречений шлях й де він?
Буття вже тягне під ковпак,
Спокус там обіймає море.
Його нехитрий враз наждак
Зразок обточить у фаворі.
Брехливий соціум-магніт
І барабани лестять вдачу.
Як пластилін, а не граніт –
То доля, друже, ще поплаче…
21.05.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2023
автор: Променистий менестрель