Де ступала ніженька весни,
Там вальсує світлоокий ранок.
Розчиняються морок і сни,
Одягається ліс у серпанок!
Теплим подихом тіла весни
Розбудились замерзлі доріжки.
Віти голі вразливо-сумні
Забрунькуються зеленню нишком.
Неоперені крила кущів,
У чижів зеленавих попросять
Пір'я - пуху для бруньок-списів,
Що націлять гостряк в синю просинь.
Замережить весь килим землі
Первоцвітів вогнями із зорів.
І на світло тих квітів джмелі
Понесуться нектар пити скоро.
Де ступала ніженька весни,
Розливається морем проміння.
Стумениться там спів голосний,
Сполошили пташки безгоміння.
Chara Vinna
04.04.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2023
автор: Chara Vinna