ЧАС ВИМІРЮЄ ЖИТТЯ У МИТІ

Лети,  лети...  пташко,  ти-  вільна,
Знайди  своє  місце  на  цій  землі.
Лети  вище  хмар  ти  -  є  сильна,
Там  знайдеш  ясне  сонечко  в  імлі.

Із  золотої  клітки  лети...  
Вдихни  у  свої  груди  повітря.
Хай  тобі  всміхаються  світи
Голубіє  небо  сяє  світло.

Без  компасу,  знаків  і  мітки,
На  високій  хвилі  в  океані...
В  осінь  летять  білі  лелітки
Шукають  теплі  краї  в  тумані.

Летить  пташка  з  святої    землі  
Сонце  осяює  путь    в  блакиті.
Несуть  вітри  її  на  крилі
Час  вимірює  життя  у    миті.

Час  сиплеться  швидко,  як  пісок-
Вчорашній  день  згаснув  немов  зірка.
Життя  вчитель-  дає  нам  урок,
то  -до  висот  йде,  то  із  гірки.

Я  босоніж,  як  пташка  в  трави
У  польоті    розправляю    крила.
Черпаю  натхнення  з  октави
Колише  мої  сни  нічка  мила.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2023
автор: Чайківчанка