Я б давно уже впав, як не ниточка,
Що зі срібла зсукала мама.
Прив’язала на небі до зірочки,
І за плечі мені прив’язала.
Не шукаю очима я зірочки –
Он вона, там де місяця човник.
Як і сонце встає із-за гірочки,
Зірки тої відчую я вогник.
Хоч лишився я самотиною,
Не журюся – тримає бо таїна.
На плечах в мене срібная ниточка,
На кінці – завжди зірочка мамина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2023
автор: МАКСИМ САЛЬВА