Полон і самогон
Раз напився самогону,
Хлопець із Сибіру,
І потрапив у полон,
Сам геть не повірив.
Пили, каже ми, пили,
Випили три літри,
І я вирішив піти,
Ще трохи купити.
Грошей в мене не було,
Не було й не буде,
Тож, прийшовши у село,
Став просить по людям.
У одній із крайніх хат,
Це вже було зранку,
Поміняв свій автомат,
На літрову банку.
Повернувся до своїх,
Не застав нікого,
Трохи далі ще пробіг,
Вийшов на дорогу.
Бачу хлопці щось їдять,
Попросив в них каші,
Придивився до солдат,
А вони не наші!
Кажуть: - Ану йди сюди,
Голуб сизокрилий!
І дали мені … води,
Потім покормили.
Я тепер уже не п’ю,
Геть не п’ю, від нині,
Слава вашим ЗСУ!
Слава Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2023
автор: Костянтин Вишневський