*****
Сподівайся, сподівайся,
Та також до дій вдавайся
Враз без жодного вагання,
Щоб усі ті сподівання,
Що ти в серденьку тримаєш
І, мов діток тих, плекаєш,
В нім не лиш рікою лились,
А в твоїм житті здійснились.
А коли щось не вдається,
Мов, недоленька сміється,
Рук не смій же опускати,
Щоби воленьку їй дати
Над тобою все знущатись.
Ні, не смій їй піддаватись.
Їй нізащо не корися.
Проти неї ж бо борися,
Доки не побориш тую
Доленьку свою лихую
До кінця, щоб більш не мати.
Далі ж добру будувати
Власну долю заходися.
Тільки, друже, не барися,
Не здавайся, не вагайся,
До конкретних дій вдавайся
Зараз же, тепера, нині,
Щоб вони тобі, людині,
Все, чого бажаєш мати,
Знати, вміти, відчувати,
Дали й попри всі напасті,
Завжди жив ти лиш у щасті.
Євген Ковальчук, 11. 07. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2023
автор: Євген Ковальчук