Відцвіли весни ночі бузкові,
Із сукенки розсипавши цвіт.
Із корзиною віри й любові,
Проводжаю її до воріт.
Шкандибає поволі у жито,
Сумно сад проводжає її.
Шлях для літа зірками відкрито,
Та сумні чомусь очі мої.
Відцвіли весни ранки солодкі.
Скоро літо запалить свічки,
І летітимуть ночі короткі,
Залишивши в садах ягідки.
Відцвіла. А, здалося, що вчора
Першоцвіти й нарциси цвіли,
І земля одягалася, чорна,
В чисті роси ранкової мли.
Прощавай, моя веснонько мила!
Ще побачимось ми край вікна.
Ти мені віддала свої крила,
Щоб я в літо ішла не сумна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2023
автор: Незламна