Свої зламані крила,
Складаю в коробку,
Питаєш: чи любив?
Так, носив з лівого боку,
Таким гарячим лезом,
Такі холодні слова -
Падають нетверезо,
Туди, де жила душа.
Один світ розділився,
Стало - два чужих.
Мною ти похмелилася,
А напитися не змогла.
Поринула у пошуки,
Того, хто ліпше буде.
А, я ж навпомацки,
Збираю квіти сухі,
Втомлені пелюстки,
Гублю по кімнаті.
А їхні змучені голки,
Як сльози на халаті,
Обіймає до болю,
Така ніжна тканина,
Складаю в коробку,
Свої зламані крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2023
автор: Paulinter