Біла акація уже задівувала,
В вінок зелений повплітала білий цвіт.
Душу п'янку у аромати обмотала
І розлила флакони щастя на весь світ!
Чарує білими очицями довкілля,
Цілунком щічку зарум'янив сонця схід.
Вже у фату легеньку вбрана до весілля.
Гірлянди із зірок розвісив небозвід.
Косі дощі з блакитнооких хмарок кличе:
-Прийдіть, браточки, змийте з віття старий сум!
Ласкавий вітер серенади діві свище:
-Виходь за мене, бо кохання в серці струм!
Місяць акації у личко заглядає:
-За мене кращого, кохана, не знайдеш!
А нареченая тужливо лиш зітхає:
- Я не кохаю, хоч мене до шлюбу звеш!
Дощі красуню в теплих водах покупали,
Вицвіли пахощі і вельон* полетів...
Ізблідло личенько, цвітіння все зів'яло.
Нікого не обрала з тих, хто полюбив.
25.05.2023
Chara Vinna
*вельон - фата
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2023
автор: Chara Vinna