Божа любов і людська



"...Бо  ваша  любов,  немов  хмара  поранку,  і  мов  та  роса,  що  зникає  уранці…"  (Біблія)
***
Людська  любов,  немов  роса  поранку,  
Зникає,  як  краплинки  на  траві.
Любов  Христа  живе  безперестанку,
Христа  Любов  триває  на  віки.

Людська  любов  написана  пісками,
Подує  вітер  -  і  її  нема.
Христа  Любов  з  відцвяшними  слідами,
З  вкарбованим  навік  твоїм  ім'ям.

Людська  любов,  мов  мряка,  що  зникає,
Немов  туман,  що  десь  відходить  в  день.
Христа  Любов  ніколи  не  минає,
З  тобою  поруч  в  свято,  і  в  будень.

Людська  любов,  мов  листя,  опадає,
Зрадливо  й  серед  літа  відліта.
Христа  Любов  і  взимку  зігріває,
Христа  Любов  нікого  не  мина.

Людська  любов  триває,  як  все  добре,
Як  щось  не  так  -  розставлює  крапки.
Христа  Любов  безмежна,  як  те  море,
Приймає  й  любить,  хоч  в  нас  є  гріхи.

Людська  любов  шукає  насолоди,
І  любить,  коли  вигідно  любить.
Христа  Любов  нас  любить  не  за  вроду,
Й  усіх-усіх  запрошує  дружить.

Людська  любов.  Так  часто,  мов  примара.
Була  учора.  Де  сьогодні,  де?
Ісусова  Любов  є  вірна,  й  стала,
І  кожен,  хто  шукає  -  віднайде.

Любов,  любов.  Зігріймо  Свої  душі
Від  неземної,  вічної  Христа!
Як  це  чудово,  Боже,  що  ми  -  друзі,
Ти  -  мій  навіки,  ну  а  я  -  Твоя!
***
"Ходіть,  і  вернімось  до  Господа..!"  (Біблія,  Осії  6:1).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2023
автор: Лілія Мандзюк