Вірші мої це крик душі,
Яких ніколи більш не буде
Це дар, що сяє у пітьмі,
Та проникає він повсюди
*
Ти зрозумій, що це не я,
Це з серця глибини лунає
І скільки сили ще в мені,
Цього нажаль, ніхто не знає
*
Ти маєш право, як завжди,
Не чути, та не відчувати
Моєї болі, лиш свою
Мене, за всі гріхи картати
*
Не втримав я, та відпустив,
Тебе тендітну, наче квітку,
Розлук тривоги допустив,
Приніс тобі, невтішну звістку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2023
автор: Nikxto