Забули ми що час на світі є

     

Та  що  там  час,  хоч  завжди  з  нами  був,
Та  дивлячись  на  нас  про  все  забув,
А  ми  забули,  що  він  є  на  світі
В  бузкових  запахах,  що  віяли  в  повітрі
І  щось  невидиме  єднало  нам  серця,
Теплом  очей  перекликались  озерця…

Там  шепотіли  зорі  в  небесах,
Бо  почуття  звели  на  Терезах
І  вечір  той  нам  так  запам’ятався,
Неначе  кошенятко  з  нами  грався.
Коханням  нас  амур  зачарував  –  
Божественну  любов  нам  вдарував…
24.05.2023г.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2023
автор: Променистий менестрель