Стояв будинок серед міста,
Дуже старий і без ліфта.
Там в основному проживали,
Всі ті, хто доживав літа.
Давно їх діти поз’їжджали
У більш нове своє житло.
Ще за кордон повиїжджали,
Покинули своє гніздо.
Там на горищі , у будинку,
Жив кіт Василь не один рік.
А в холодку, біля під’їзду,
Схилилась будка в лівий бік .
В ній пес Самсон,літами знатний,
Нічийний просто проживав.
Трішки погавкати придатний,
А ще кота завжди ганяв.
От кіт Василь собі надумав,
Писати скаргу на Самсона.
Список претензій вже придумав,
Причина людям всім відома.
Пішов жалітись в кожній двері,
Що пес Самсон,така нікчема.
Все записав він на папері,
Листів із десять, мов поема.
Писав : що пес без документів,
Немає права проживання,
Кругом сліди від екскрементів,
На місяць чути завивання !
На ньому блохи, він немитий,
Намордника нема ізроду,
Від сказу точно не привитий
І людям не дає проходу !
Можливо через пса Самсона,
До вас не хочуть їхать внуки!
Це він, собака-перепона,
Причина вашої розлуки!
Кіт так упевнено торочив,
Що люди вірили відразу.
Їх підписати заохочив,
Що пес отой, несе заразу.
Загальна скарга на собаку
Дійшла, куди її послали.
Приїхали, взяли за «сраку»
І до притулку відіслали.
Позбулись пса, в дворі порядок.
Ніхто не гавкає, не виє.
Ніхто не риє поміж грядок,
А дух собачий дощик змиє.
І кіт Василь, такий щасливий!
Ніхто його вже не ганяє.
Хоч він старий і не вродливий,
Зате весь харч з під’їзду має!
Онуки ж бач, не йдуть у гості,
Бо не Самсон тому причина.
Він гавкав просто і без злості,
Бо він собака, він тварина .
Отак підписана бумага,
Життя змінила у Самсона.
Його у клітці мучить спрага,
А кіт сметану їсть з битона!
17.06.2022р.
Олександр Степан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2023
автор: Степан Олександр