Наївся зранку Шершень меду,
Намазав губи так, як слід.
У нього зустріч попереду,
Пішов на званий він обід.
Було гостей в Бджоли чимало,
Всі роботящі були зроду.
Чомусь всі Шершня обминали,
Бо він чужак, не з цього роду.
А поки гості розмовляли,
Заліз він швидко в банку з медом.
Бджолу на часі вихваляли,
Він смакувався медом щедро.
Назад він вилізти не зміг,
Вже переїв і повне брюхо.
Та раптом чує Бджілок сміх,
Чомусь цей мед попав ї в вухо.
Лежить, волає: Поможіть!
Але його ніхто не чує.
Важкий занадто став живіт,
Мабуть, у банці й заночує...
------------------------------------------
Не крадь чужого - не на користь,
Найкращий хліб від мозоля.
А той, хто краде, втратив совість...
Про це ось баєчка моя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2023
автор: Н-А-Д-І-Я