Тобі, мабуть, сниться інша
(як я тепер іншим снюся) –
вродливіша і ніжніша,
Каріна або Катруся.
А я у затишну тишу
сховаюся, як у мушлю:
про те, ким я нині дишу,
казати тобі не мушу.
Він дивиться так байдуже –
як втомлений перехожий…
Вгадай, мій колишній друже:
на кого він дивно схожий?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2023
автор: Світлана Себастіані