Життєвими дорогами ходили,
У кожного із нас була своя,
Втрачали і знаходили й любили,
Та раптом на стежині - ти і я.
Як поглядами стрілись ненароком,
То зрозуміли все без зайвих фраз,
Що нарізно надалі ми - ні кроку,
Ніхто й ніщо вже не розлучить нас.
Нехай у тебе сивина на скронях,
У мене стрічка срібна у косі,
Але серця у вічному полоні
Трепетної ніжності й краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984532
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський