О, Києве, мій дивний сон,
Легенда є далека ти.
Мені наснився синій фон
Де твої символи, мости...
І Золоті ворота там,
Що віддзеркалюють наш час,
Хрещатик і Софійський Храм
До себе манять повсякчас.
Символи віри і краси,
Яким рівних не буває.
Де вічно чути голоси
І де молитва там лунає.
А Дніпро - Батько величний,
Тече вічно, нескінченно.
І його потік столичний
Тут впізнаєш достеменно.
Хоч я в Києві не живу
І мені він тільки сниться…
Дасть Бог, побачу наяву
Я чудову цю столицю.
28.05.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2023
автор: Мирослав Манюк