Вставай, народе, і борися
З недолею, яка прийшла!
Нізащо ти їй не корися!
Вона ненависті та зла
Лиш сповнена по самі вінця,
Та бачу я, що не дрижать
Від неї все одно колінця
Твої. Ти зможеш відсіч дать.
Вона тебе не подолає,
А подолаєш ти її,
Й вона уже не причвалає
До тебе. Ти в своїй сім’ї
У згоді й щасті жити будеш.
Ти перемогу вже ось-ось
Над нею все-таки здобудеш.
Тобі бажаю, щоб збулось
Це. Певен я, тобі удасться.
Незламний дух живе ж в тобі,
Що ворогові ввік не здасться.
Із ним його у боротьбі
Здолаєш ти. Свободу й волю
Все ж вибореш. Із ними жить
Ти, збудувавши світлу долю
Свою, кожнісінькую мить
В своїй державі будеш славно,
Героїв тих, які в бою,
Із ворогом сміливо, вправно
Б’ючись за Матінку свою,
Не забуваючи ніколи
І приклад беручи із них,
Щоб квітнули, як матіоли,
У серці та душі у тих,
Хто нині ще іде тропою
Свого єдиного життя
Й хто йтиме ще, як ми з тобою,
Лиш світлі думи й почуття.
Євген Ковальчук, 04. 04. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2023
автор: Євген Ковальчук