Не дзвонить день. Не дзвонить два.
Не дзвонить тиждень. Потім - другий.
Ало, Бахмут? Передова?...
Дроти палають від напруги,
Не спить ночами вся сім'я,
В кутку ікона плаче кров'ю.
Війна шипить, як та змія,
А потім робиться німою.
І мати чорна, ніби ніч,
Уголос молиться, сивіє.
Ну відгукнися! Ну поклич!
А батько в небо вовком виє.
Ало, Донбас! Віддай синів,
Не поховай їх між уламків.
Вже стільки хлопців на війні
Поклали в чорні фоторамки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2023
автор: Orlovsky