Ти зневажила мою гру.
Одне, що вірне, – це погода.
Дме космічний вітер.
Хворів тобою.
І спогад – нагорода.
Й самотні квіти.
Я викидаю зі серця твою нелюбов.
Свята жертва нематематична!
Іду в свій край, де нема тебе,
Бо туди мене кличе.
14:12 30.05.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2023
автор: Ти-2